Мильна бульбашка


 

 

Хлопчик сидів біля відчиненого вікна й пускав мильні бульбаш­ки. Вони були легкі, красиві.

 

Сонечко грало на бульбашках всіма кольорами веселки: жовтим, синім, зеленим, оранжевим, фіолето­вим…

 

Легенький вітерець підхоплював бульбашки, й вони летіли над квітником, над кущами бузку. їм хотілося піднятися вище за дерева, та ледве торкалися листя — вони лопались.

 

А одна велика Мильна Бульбашка, підхоплена вітром, полетіла у синє небо. Побачила Мильну Бульбашку Ластівка, полинула до неї, летить поруч і дивується:

— Яке на вас гарне плаття! Яка ви красива! Ви чарівна пташка!

 

— Так, я чарівна пташка,— згорда відповіла Бульбашка.

— По­глянь, одежа на мені веселкою грає. Доторкнулася Ластівка до одежі — Мильна Бульбашка лоп­нула.

— Де ж це вона поділась, та чарівна пташка? — здивувалася Ластівка. Тільки бризки полетіли.

 

 

 


 

  Читати  казки